30 листопада 2015 року в апеляційному суді Луганської області було проведено навчання суддів апеляційного суду та місцевих судів області.
Одним із доповідачів був суддя Попаснянського районного суду Луганської області, кандидат юридичних наук, доцент М.В.Мазур, який розповів суддям про основні правила застосування прецедентів ЄСПЛ, наголошуючи на тому, що воно не повинно бути суто формальним, а має на практиці втілювати цінності й стандарти, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та конкретизовані у рішеннях ЄСПЛ.
Свою доповідь М.В.мазур проілюстрував прикладами з власної практики.
Так, в ухвалі від 17.12.2012 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/48412139) з посиланням на рішення ЄСПЛ у справах "Ісаєв проти України" , "Єлоєв проти України" та інші Попаснянський районний суд Луганської області задовольнив клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного, який на той момент перебував під вартою вже 5 р. 8 міс. 15 днів.
У рішенні від 05.04.2013 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/30549733) Попаснянський районний суд Луганської області застосував правову позицію ЄСПЛ у справі «Савіни проти України» і відмовив у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, оскільки прийшов до висновку, що з огляду на обставини справи таке серйозне втручання у право, гарантоване ст.8 Конвенції, як позбавлення батьківських прав не є виправданим.
В ухвалах від 22.11.2013 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/35459315), від 17.08.2015 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/48645802) з урахуванням рішень ЄСПЛ «Гочев проти Болгарії», «Ігнатов проти Болгарії» і «Хлюстов проти Росії» було прийнято рішення про скасування тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, накладене у зв’язку з ухиленням від виконання судового рішення. Таке рішення було прийнято не дивлячись, на те, що чинний ЦПК України встановлює тільки порядок розгляду клопотань про тимчасове обмеження у праві виїзду і не містить жодних норм, які б визначали порядок і періодичність перегляду цього обмеження.
В ухвалі від 19.03.2015 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46324496) Попаснянський районний суд Луганської області поновив пропущений строк оскарження заочного судового рішення від 09.12.2013, обґрунтовуючи це прецедентом у справі «Dilipak and Karakaya v. Turkey», де ЄСПЛ указав на необхідність забезпечення особі можливості домогтися нового змагального розгляду, якщо справу було вирішено за його відсутності і він не знав про її розгляд.
Ухвалою від 22.06.2015 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/45630130) із зали суду було видалено обвинуваченого, який систематично й надзвичайно грубо порушував порядок у судовому засіданні, але при цьому Попаснянський районний суд Луганської області уважно оцінив відповідність такого надзвичайного заходу позиції ЄСПЛ, викладеній у справі «Ананьєв проти Російської Федерації».
У рішеннях від 07.07.2015 р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/46834513) та 13.07.2015 р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/47127803) Попаснянський районний суд Луганської області послався на прецеденти ЄСПЛ «Федоренко проти України», «Кечко проти України», «Ковач проти України», «Мельниченко проти України», «Чуйкіна проти України». При цьому суд відзначив, що повивачі, які до кінця липня 2014 року фактично працювали у відділеннях УДППЗ «Укрпошта» м.Попасна, що знаходилися в підпорядкуванні Центру поштового зв’язку №5 в м.Первомайськ, мають «виправдані очікування» (які є майном в розумінні ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) на отримання заробітної плати за цей період часу заробітну плату за липень 2014 року, а також деяких інших належних їм виплат. Враховуючи це, суд повторив висновок ЄСПЛ про те, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними. На цій підставі суд відхилив заперечення відповідача на неможливість вивезти первинні документи, які знаходяться у Центрі поштового зв’язку №5 в м.Первомайськ, як на підставу для відмови у нарахуванні та виплаті позивачам заробітної плати та інших виплат.
У постанові від 24.09.2015 р. у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КпАП України (http://reyestr.court.gov.ua/Review/51914240), Попаснянський районний суд Луганської області з посиланням на концепцію «якості» та «передбачуваності» закону ЄСПЛ, який є підставою для притягнення особи до відповідальності (справа «Вєренцов проти України»), а також позицію ЄСПЛ щодо автономного тлумачення поняття «кримінальний», яке використовується в кількох статтях Конвенції, внаслідок якого ЄСПЛ поширює гарантії кримінального процесу на деякі справи про адміністративні правопорушення (справа «Лучанінова проти України»), висловив свою позицію щодо кваліфікації роздрібної торгівлі особою, яка є суб’єктом підприємницької діяльності, алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії в умовах конкуренції ч.1 ст.156 КпАП України та ч.1 ст.164 КпАП України.
_03_03.png)
